Маковия праздник на украине

Маковія
Свято Маковія
Інші назви	Перший Спас, Спас на воді
Місце	перший день Успенського посту, перша зустріч осені
Ким святкується	Українці
Тип	народно-православний
Дата	1 (14) серпня
Святкування	хресний хід на річки та озера, оберігання маковійського хреста
Традиції	святять воду, квіти й мак; печуть шулики́
Маковія у Вікісховищі

Макові́я (також Спас на воді, Маковея^[1][2][3], Макотрус^[4]) — народна назва православного свята Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, або Свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці^[ru], яке відзначають у перший день Успінського посту 14 серпня (1 серпня за старим стилем). З Маковія починається Успенський піст, який завершується 28 серпня святом Успінням Пресвятої Богородиці.

В цей день вшановується пам’ять про візантійську святиню — частини Животворчого Хреста Господнього, на якому був розіп’ятий Христос, а також пам’ять Макавейських мучеників, які не зрадили юдейську віру на користь нав’язаного еллінськими колонізаторами язичництва^[5]. Ім’я юдейського очільника Макавея було адаптовано в українців як Маковій^[6].

Походження свята[ред. | ред. код]

Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього[ред. | ред. код]

Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього походить з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно спершу полягало у перенесенні з імператорської скарбниці до храму Софії вцілілої частини хреста Господнього з метою відвернення хвороб, багато яких ставалося в серпні. З цього дня й далі до свята Успіння Пресвятої Богородиці, в місті виконувалися литії, а хрест надавався для поклоніння^[7].

Святкування Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього відомо на Русі з 988 року від Різдва Христового^[7]. У літописах стверджується, що князь Володимир Великий охрестив киян саме 1 (14) серпня 988 року^[8].

День семи Макавейських мучеників[ред. | ред. код]

Згідно зі старозавітною оповіддю, викладеною в Макавейських книгах, 166 року перед народженням Ісуса Христа сирійський цар Антіох Епіфан намагався примусити юдеїв перейти на грецьке язичництво (див. Елліністичний період). Антіох послав до Єрусалима генерала Аполонія і двадцять дві тисячі вояків з завданням повбивати всіх євреїв, а на їхнє місце поселити чужинців. Аполоній наказав своїм воякам вбивати євреїв у суботу, святий день юдеїв. Юдеї, боячись порушити суботу, гинули без найменшого спротиву; десять тисяч потрапили в полон. Місто було сплюндровано, а опісля спалено. Святиню перемінили на поганську божницю. Юдеям заборонили святкувати суботу й виконувати приписи Мойсеєвого закону. Багато євреїв відступило тоді від своєї віри, за винятком невеликої частини.

У час цього переслідування юдеїв мучениками стали праведний Елеазар, Соломонія та її семеро синів (Макавейські мученики). Елеазар був старозавітним священиком, 90-літнім старцем. Гонителі юдеїв вважали, що змусивши Елеазара відректися від своєї віри, вони дадуть приклад іншим євреям. Спочатку вони намагалися підкупити його грішми, потім залякати погрозами та примусити насиллям, але без найменшого успіху. Деякі погани, а також юдейські відступники зі співчуття до праведного старця почали намовляти його, щоб він сказав принести собі дозволене м’ясо до їжі, а перед своїм народом вдавав, що їсть заборонену свинину. Коли ж він відповів спокусникам, що ніколи цього не зробить, аби не дати молоді згрішення та не наразити себе на гріх і Божу кару, розлючені погани взяли його на муки. Попри побої, він сердечно молився та помер, залишивши народові приклад мужності й чесноти.

Після Елеазара мученицькою смертю загинули семеро його синів. Соломонія бачила смерть кожної своєї дитини, проте підбадьорювала їх, заохочуючи до мужності й вірності Господеві. Кожен з синів засвідчував невідступність від віри, Антіох не сподівався на такий опір. Рятуючи свою репутацію в очах присутнього народу, він пообіцяв помилуваня й винагороду найменшому сину Соломонії та звернувся до матері, щоб та вплинула на сина, проте й цей останній заклик виявився для Антіоха марним. Після цього наймолодший син та мати загинули в тяжких муках, не порушивши однак закон Всевишнього.

Святі мученики Макавейські загинули, мабуть, в сирійському місті Антіохії (зараз місто в Туреччині) — царській столиці. Назву «Макавеї» одержали від Юди Макавея, головного ізраїльського героя в тодішній боротьбі за рідний край і Божий закон^[9].

Традиції в Україні[ред. | ред. код]

Обряди з рослинами[ред. | ред. код]

В цей день у церквах святять воду, квіти й мак. Святково вбрані православні віряни відвідують церкву, несучи китиці квітів: жовтих купчаків, чорнобривців, чебрецю, кудрявців, настурцій, рути-м’яти, нагідок, польових сокирок, лугової материнки, роман-зілля, васильків та великі достиглі голівки маку^[1].

Поміж звичайним городнім маком святять також мак-видюк, що в народному знахарстві вживається як засіб проти чародійства: цим маком належало обсипати дім для відганяння вроків^[1]. За повір’ям, коли «видюк» освятити три, сім або дев’ять разів (на Маковія та на Великдень), то його сила зростала^[10]. В цей день більша увага традиційно відводиться дітям та дівчатам. Дорослі дівчата також святкували й не працювали в цей день. Вони ходили в ліс по зілля, збиралися гуртками, проводили жартівливі ігри, а в лісі співали спасівчані пісні^[11]. Спеціально дівочими чарівними квітами в «маковійській квітці» вважалися: любисток, чебрець, ласкавці, кудрявці^[11]. До «маковійської квітки» додавали і голівку невеличкого соняшника, і все це пов’язували червоною стрічкою^[2], щоб уся родина була здоровою^[11]. Іноді додавалися кілька стеблин конопель чи льону; голівки маку зрідка в’язали в окремий букет. У такому букеті вбачається символізм кожної рослини: рута-м’ята мала оберігати від усякої напасті і додавати здоров’я, ласкавці — сприяти ласці, злагоді та щирості в родині, кудрявці — аби у хлопців в’юнились кучері й їх любили дівчата, а сонях уособлював небесне світило, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин^[2]. До кожної рослинки господиня зверталася з поетичними примовками^[2].

У с. Стіна Томашпільському району Вінницької області і навколишніх селах маковійські букети називають «трійцями». Туди кладуть татарник колючий, миколайчики, цикорій дикий, полин гіркий, деревій, мелісу. До складу трійці також обов’язково кладуть кілька великих голівок маку, а якщо мають, то і дикий мак (видюк), колоски жита і пшениці, а також садові квіти. Іноді в трійцю кладуть невеликі за розміром квіти соняшнику. Господині можуть додавати і інші квіти та трави, користуючись власними смаками. В середину вставляють велику воскову свічку. Не виключено, що в більш давні часи це було три свічки, сплетені внизу воєдино, від яких збереглася назва «трійця». Трійцю зберігають протягом року коло ікон, вона прикрашає оселю, сповнює її гарними пахощами, слугує оберегом, а при потребі її використовують для лікування членів родини і худоби^[12]. За іконами такі букети, «маковійки», зберігаються аж до весни. Навесні мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, — «щоб не випадало з голови волосся»^[1].

З квітів при потребі готували ліки чи купелі^[2]. Із свячених васильків робили кропильце, коли кропили свяченою водою молодих на весіллі або проводжали когось у далеку путь.^[10] Обрядовою їжею на цей день є «шулики». Готують з коржів, які ламають на дрібні шматочки в макітру і заливають медовою ситою та розтертим маком^[1].

У деяких селах південної Київщини на Маковія встановлювали високі хрести, прикрашені квітками і головками маку. Зверху на них іноді чіпляли гарбузову маску із запаленою свічкою. За традицією, протягом цілої ночі хлопці та дівчата співали пісні й танцювали навколо маковіївського хреста свого «кутка», оберігаючи його від сусідів-однолітків^[13]. Справою престижу було зберегти свій хрест і знищити чужий. У цьому звичаї вбачаються пережитки ігрового суперництва молоді різних територіальних об’єднань села^[14].

Спаса на воді[ред. | ред. код]

Крім посвяти квітів, з Маковієм пов’язаний обряд освячення води, зокрема криниць. Тут проводили різноманітні ритуально-обрядові розваги, шлюбно-весільні дійства^[2]. Зокрема, про цю традицію згадує Тарас Шевченко: «На те літо криницю святили. На самого Маковія дуба посадили»^[14]. Біля криниці вже стояли застелені святковими скатертинами два столи; на одному хліб-сіль та запалена свічка, на другому — свічка, свячена вода і коливо (кутя). Ця обрядова страва призначалася для добрих духів та предків^[2]. Після посвяти хлопці обсаджували джерело деревами, а коли в цьому не було потреби, то робили символічне клечання — втикали обіч свіжі галузки.^[2]

За переказами, на Спаса на воді в гирлі річки Почайни, яка впадала в Дніпро, охрестилися дванадцять Володимирових синів. Тутешнє джерело назвали Хрещатицьким^[8]. За місцевим переказом, на «Маковея» всі кияни сходилися та з’їжджалися на Дніпро святити воду. Все чоловіче населення повинно було з’являтися на водосвяття в козацькому одязі^[1].

Свято Маковія ще називається в народі «Першого Спаса», або «Спаса на воді». Хворі пропасницею купалися цього дня в річці, бо вода в цей день вважалася цілющою^[1].

Тлумачення української традиції[ред. | ред. код]

Преображення Господнє в народі називається Спас. Колись цю назву вживали без жодних прикметників. Тепер дехто Маковія іменує медовим Спасом, а самого Спаса — яблучним. Це вносить плутанину як яке свято називати і що коли святити^[13].

У 90-х роках XX століття, ознайомившись з етнографічною літературою, аматори від етнографії зробили хибний висновок про існування кількох Спасів — горіхового, яблучного, медового. Насправді в народі святкувався один Спас — 19 серпня. Лише дуже локально часом свято Маковія 14 серпня називали малим Спасом — розповідає доктор історичних наук і професор Валентина Борисенко.^[15]

«Заслужений працівник культури України» і етнограф за фахом Олексій Доля, наполягає, що Маковія треба називати суто Маковієм, а Спаса — виключно Спасом без додаткових прикметників. На Маковія, як він пояснює, святять не лише мак, але і всіляке насіння, а також квіти, цілюще зілля і воду. На Спаса у кошиках несуть фрукти та овочі (навіть картоплю, помідори та іншу городину), мед, віск, продукти бджільництва, колоски та обов’язково хліб. У деяких селах Чернігівщини була традиція робити хрест з 12-ти колосків — по три на основу та два боки перекладини. На Київщині колоски складали у пучок, після освячення ставили на покуті до весни, а потім вимочували і сіяли разом з іншим зерном. Спеціально до свята пекли хліб і несли до церкви. Часто замість паляниць були пироги, пиріжки або рулети з яблуками та з маком^[13].

Див. також[ред. | ред. код]

• Другий Спас
• Третій Спас
• Успінський піст (Спасівка)

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

• Воропай О. Звичаї нашого народу. — Харків: Фоліо, 2007.
• о. Андрій Йосафат Григорій Трух. Життя Святих. — Л. : Отців Василіян «Місіонер». — ISBN 5-7707-8940-9.
• Скуратівський В. Дідух: Свята українського народу. — Київ: Освіта, 1995.
• Килимник С. І. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. — Вінніпег, Торонто, 1963. — Т. 5. Осінній цикль. — 292 с.
• Фіцич Наталка. Культ предків. Нетуристичні звичаї України. — Х. : «Фоліо», 2017. — 176 с. — ISBN 978-966-03-7958-9.

Посилання[ред. | ред. код]

• Маковій // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 28.
• Маковія свято [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 896. — 1000 екз.
• Маковей (youtube відео до книги Наталки Фіцич «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»)
• Шуліки (youtube відео до книги Наталки Фіцич «Культ предків. Нетуристичні звичаї України»)

14 августа отмечают праздник вынесения честных древ Животворящого Креста Господнего, или, как его называют в народе, Маковия, или Первый Спас. В церквях вспоминают семь братьев-мучеников Маккавеев и их мать Соломию: как известно, в 166-166 годах до н.э. династия Маккавеев восстала против указов, запрещающих еврейские религиозные практики.

А по украинской легенде, именно на Маковия в 988 году князь Киевский Владимир Великий принял христианство.

Накануне Маковия нужно приготовить «маковийский цветок» — это букет, который состоит из многих растений — мяты, чебреца, календулы. Причем, каждое растение имеет свое, присущее лишь ему магическое значение. Потом все растения вместе с несколькими головками мака освящаются в церкви.

В давние времена освященный мак весной рассеивали на огороде, а засушенные цветы девушки вплетали в волосы — «чтобы не выпадали».

Этот праздник еще называют Медовым или Спасом на воде. На Маковия освящают колодцы, источники. Все обрядодействие сопровождается музыкой и танцами, несмотря на то, что с Маковия начинается Успенский пост, который будет длиться до 28 августа.

Традиционная обрядовая еда в этот день — печеные коржи с маком и медом. Первый Спас считается детским и девичьим праздником, поэтому молодежь старается не работать. Именно на Маковия начинают улетать в теплые края первые птицы.

14 августа отмечают праздник Маковея, в церковном календаре этот день называется Днем мучеников Маккавеев и Праздником Вынесения честных древ Животворящего Креста Господня. Другие, народные, названия праздника Маковея – Медовый Спас, Мокрый Спас. С Маковея начинается Успенский двухнедельный пост, в народе – «спас». Праздник Маковея имеет красивые многолетние традиции. Это один из наиболее почитаемых праздников в нашей стране. Маковей, что это за праздник, читайте в нашей статье.

История возникновения праздника Маковей

Каждый год 14 августа отмечается праздник Маковея. В церковном календаре ему дано название День мучеников Макавеев, в народе его и вовсе именуют Медовым Спасом или Мокрым. Но откуда пошёл данный праздник и каковы его особенности? В далёком 166 году до Рождества Христова правил сирийский царь Антиох Епифан. Царём он был жестоким и во всей Иудее, а также в Иерусалиме, ввёл свои обычаи – языческие. В храме Господнем царь приказал поставить статую Зевса (языческого бога, Олимпийского) и принуждал поклоняться этому богу всех иудеев. Его стараниями многие отреклись от истинной веры, однако оставались и те, кто был верен своему Богу до конца, веря в Его пришествие. В это же время жил законоучитель по имени Елеазар – приверженец Моисеева закона. Елеазара судили за это, но он отважно принял выпавшие на его долю мучения, после чего погиб в Иерусалиме. Братья Маккавеи являлись учениками святого Елеазара и вместе со своей матушкой Соломонией они проявили такое же мужество, как и их погибший учитель. За веру они были преданы суду, за то, что гордо признали себя последователями Истинного Господа и наотрез отказались покланяться языческим богам. Первым давал ответ старший из братьев от лица всех остальных: он держался за прежнюю веру, не желая отрекаться, и тогда Антиох предал его истязаниям перед глазами своих братьев и матери. Остальные братья вслед за ним подверглись мукам и смерти, не желая приносить жертвы языческим богам. Потеряв всех своих сыновей, Соломония воздела руки вверх, принесла Господу благодарную молитву над телами павших детей и умерла. Столь самоотверженный поступок семи святых братьев (Елеазара и его учеников) произвёл сильное впечатление на Иуду Маккавея, воодушевил его и мотивировал поднять восстание против нечестивого царя. Позже Маккавей победил в этом противостоянии, благодаря чему в Иерусалимском храме не осталось идолов. Подвиг же семи братьев не был забыт и через сотни веков.

Традиции праздника Маковей

По традиции в праздник молодые хозяйки пекли специальные коржи с маком, которые именовались шуликами. Их ломали ещё горячими на мелкие кусочки, после чего заливали мёдом с маком и так ели. В праздник Маковея, по ранее сложившемуся обычаю, необходимо обязательно посетить храм Божий. Освятить собранные в корзине плоды фруктов, овощи, свежий мёд. Букеты из душистых трав и растений, по традиции, прятали за икону, а по весне рассеивали по огороду.

Какие травы и цветы собирают в букет на Маккавея?

Первое, что должно быть в цветочном букете на церковное освящение в праздник Маковея это несколько больших, спелых головок мака. Такой букет будет называться «маковейка» или же «маковейчик». Помимо маковых цветов в букет можно положить бархатцы (чернобривцы), георгины, астры, гвоздики, барвинок. «Разбавить» цветочный букет можно разными травами: мятой, любистком, тимьяном, мятой и другими ароматными травами.

Сам мак является не только символом этого праздника, но ещё и имеет обрядовый смысл. Принято считать, что маком осыпали «от всего лихого». Мак считается оберегом от злых сил, очистителем дома от негативной энергии.

Поэтому освящённые цветочные букеты принято сохранять до наступления следующей весны. Считается, что все эти месяцы букет хранит в себе полезные мистические элементы. Кстати, сам полевой букет лучше собрать самостоятельно, а не просто приобрести перед походом в церковь. Считается, что высшие силы сами вас направят к нужным травам и растениям, в которых нуждаетесь именно вы и ваша обитель.

Поздравления на праздник Маковей

С Медовым Спасом! Господи храни!

Хочу поздравить, восхваляя Небо!

Чело знамением крестным осени,

Откушай мёду с ароматным хлебом!

Пусть ангелы всегда тебя хранят!

Пусть жизнь будет с привкусом медовым!

С Медовым Спасом! Свят медочек! Свят!

Его отведай, чтобы быть здоровым!

***

В этот день, Медовый Спас,

Пожелаю всем добра,

Чтоб Господь лелеял вас,

И судьба простой была.

В доме чтоб всегда достаток,

И родные за столом,

Жизни сладкой и богатой,

И удач в труде любом!

Наступила череда Священных Спасов,

Первый Спас нас мёдом одарил,

И я тебе скажу такую фразу:

Бог всегда нас любит и любил.

Главное, чтоб мы не забывали,

Главное, молиться нам душой,

Чтобы праздники святые отмечали,

А сегодня праздник золотой.

Он янтарный, солнечный, медовый,

Пусть такой и будет твоя жизнь,

И пусть счастье всему будет основой,

А успех в делах стремится ввысь!

Все вокруг торжественны и чинны,

На подворьях храмов места нет…

Август. Лето. В этом ли причина?

Может быть, но вот Вам мой совет:

В настроенье, будучи прекрасном,

Не скрывайте радости своей!

Ведь сегодня в мир явился праздник:

Первый Спас – Медовый, Маккавей.

***

Пусть в полях народ в труде,

Первый Спас — Спас на воде.

Нынче колокол звонит,

Урожай повременит.

Жарким августовским днём

В церковь миром всем идём.

И тебя поздравлю я

С этим днём календаря.

Пожелаю, чтоб весь год

Ты бы не болел,

Освящённый сладкий мёд

Полной ложкой ел.

Поздравления прими ты

В день Спаса Медового!

Пусть в жизни будет твоей

Всего много нового!

Улыбнется пусть тебе

На пути удача,

Если вдруг обидит враг —

Сумей дать ты сдачи!

Пусть на крылышках своих

Пчелы счастье принесут,

Пусть побольше будет в жизни

Ярких, солнечных минут!

***

Спас Медовый наступает,

С ним я вас и поздравляю!

На столе сладкого меда,

Жизнь идет пусть своим ходом,

К переменам спешит новым,

Но всегда будет медовой,

Чтобы сладкий мед вкушать

И в здоровье процветать!

Благодати вам навеки,

Горы счастья, любви реки,

Океан успехов, мира

И медового вам пира!

***

Медовый или Маковей –

Так называем первый Спас.

Пусть будет жизнь еще светлей,

Еще уютнее у вас!

Пусть будут помыслы чисты,

И благороден труд любой!

Желаю счастья, теплоты,

Любви и радости земной!

Желаю жить и процветать

Без потрясений, без забот!

И никогда не забывать,

Что Бог спасенье нам дает!

***

Без праздников прожить нельзя,

Ведь с ними жить вкуснее, слаще.

С Медовым Спасом вас, друзья,

Что Крест чтит Господа животворящий!

Любви желаю вам, тепла,

Достатка, радости, здоровья,

Судьба чтоб счастье вам дала

И веру с истинной любовью.

Пройдет пусть без печалей год,

В полях пшеница колосится,

Пусть будут в доме хлеб и мед,

И счастьем светятся пусть лица!

***

Медовый Спас! И пред постом

Раздолье пряников медовых,

Пусть праздник к Вам приходит в дом

Предвестником событий новых!

Пусть будет Ваша жизнь как мед,

Такой же солнечной и сладкой!

Пусть счастье рядышком идет

И в полный рост, а не украдкой!

***

Я желаю всем любви,

Словно мед, прозрачной,

Бога ласковой руки

И работы злачной.

Не держите доброту

В сердце про запас,

Поклонитесь все Христу.

Идет медовый Спас!

***

Медовый Спас! И пред постом

Раздолье пряников медовых,

Пусть праздник к Вам приходит в дом

Предвестником событий новых!

Пусть будет Ваша жизнь как мед,

Такой же солнечной и сладкой!

Пусть счастье рядышком идет

И в полный рост, а не украдкой!

Утро пришло, и спас наступает!

Маком и медом он всех угощает!

Пусть будут светлыми ваши денечки,

И пусть вдаль уходят все заморочки!

Пусть каждый ваш день наполняет любовью,

Желаю здоровья вам и богатства!

И маковей пусть приносит здоровье,

И очень много прекрасного счастья!

Советуем прочитать эти статьи:

Вокруг пахнет сладким медом,

На душе прекрасный праздник!

Август радостью наполнен,

Бог хранит нас от ненастий!

Слышен звон колоколов,

Лица радостные ходят!

Маковей ведь к нам пришел,

Люди все об этом помнят!

***

Я желаю вам здоровья, и душевной доброты!

Пусть к вам не приходит горе, на душе цветут цветы!

Наслаждайтесь этой жизнью, наслаждайтесь этим часом!

Я сегодня поздравляю с праздником — медовым спасом!

Пусть ваш дом будет в уюте, пусть развеются туманы!

В этот праздник маковея пусть приходит благо к вам!

Пусть сбываются мечты, и свершаются все планы!

Пусть сопутствует удача в жизни всем вашим делам!

***

В Спас Медовый выпечка вкусна –

С маком пироги и пышки к чаю…

Каждому из нас любовь нужна,

От души тебе ее желаю!

Знай всегда – Господь хранит тебя,

Постоянно Он с тобою рядом.

Если смотришь ты на мир, любя,

Отвечает мир таким же взглядом!

Света в сердце, радости в глазах,

Пусть горит в руках твоих работа!

Чтобы оставался на губах

Привкус счастья, праздника и меда!

***

В этот летний, жаркий август,

Запах яблок раздается,

Это значит к нам приходит

Очередь второго спаса!

И в народе этот праздник

Спасом яблочным зовется,

Так что, весь народ, готовься,

Впечатлений будет масса!