Сценарий день вареника

Муниципальное бюджетное общеобразовательное учреждение

«Средняя общеобразовательная школа №15»

Еманжелинского муниципального района Челябинской области

Нина Кузьмина

Вареник — шоу

Сценарий праздничной развлекательной программы
 

Еманжелинск

2017

В зале уютная атмосфера, звучат песни о женщинах, мамах. На сцене появляется хозяйка импровизированного дома на кухне, готовится к встрече гостей, решив налепить вареников для гостей.

.

Голос за кулисами. Фартук цветастый подвязала,

На доске широкой тесто раскатала.

Хозяйка прилежная, не подружка лени,

Для гостей готовит вкусные пельмени:

Хозяйка. Ну даже и не знаю, какие вареники постряпать, всем же не угодишь… Ой (увидев зрителей в зале). Здравствуйте, гости дорогие, гости званые, да желанные! Очень рада видеть всех вас в добром здравии!

Сегодня пригласила вас, чтобы всей школьной семьёй 6 да 7 классов познакомится с русскими традициями, обычаями приготовления вареников да пельменей. В давние времена на Руси пельменная стряпня являлась особенной. Только женщины садились в своих лучших нарядах и лепили пельмени под старинные песни. Только спустя какое- то время пельмени уже лепили всей семьёй. Вот и мы спешим послушать песню «Мамины руки» красивую, душевную в исполнении Воробьёвой Полины.

Звучит песня «Мамины руки», автор Дина Мигдал,

в исполнении солистки коллектива «Веселые нотки» Воробьевой Полины.

Хозяйка. Уходя, предупредила мужа, будешь варить пельмени, кидай их в кастрюлю по одному, чтоб не слиплись. Когда вернулась, муж злой… шестой пельмень варит. Как говорят в народе: Гляденьем на пельмени сыт не будешь! Интересно, а как можно назвать людей поедающих пельмени?

Предлагайте ваши варианты.

Игра с залом «Придумай имя едоку пельменей»

Хозяйка. Пельмени стали в России настолько популярны, что их можно встретить даже на страницах сонника. Если приснится, что пельмени слиплись, развалились или просто не получились  к неудаче. Если вам приснилось, что сидите вы за богатым столом, который ломится от вкусных дымящихся пельменей, то это к встрече с дорогими сердцу людьми. Вот и сейчас прозвучит песня, которую Черданцева Валерия поёт для мамы «Колыбельная».

Звучит песня «Колыбельная для мамы» композитора Нелли Хакель на стихи Татьяны Рускуле в исполнении солистки коллектива

«Веселые нотки» Черданцевой Валерии.

Хозяйка. А сейчас у нас загадки для дочек и сыночков. Будьте внимательны!

Пшеничные кафтанчики, в кафтанчиках – кабанчики (Пельмени).

Отдельно  я не так вкусна, но в пище — каждому нужна (Соль).

Бежали овцы по калиновому мосту, увидали зорю – покидались воду (Пельмени).

В воде родится, а воды боится (Соль).

Белая беляна, по полю гуляла, домой пришла, по рукам пошла (Мука).

Угадай, что это за песня?

Неси меня, пельмень,в свою страну Пельмению,

Корми меня, пельмень,по моему хотенью.

Там где сметанка с неба, где всё едят без хлеба,

Вези меня туда, мясной пельмень! (Умчи меня, олень)

Ребята, все, кто правильно ответил на загадки, поднимайтесь на сцену!

Для вас поспела новая игра! Нужно повторять все движения за мной, будьте внимательны, темп будет убыстряться! А вы, в зале не скучайте да за нами тоже повторяйте!

Игротанец «Пельмешки»

Хозяйка. Ну а сейчас, девочки из 7 классов спешат поделиться с вами своими рецептами приготовления пельменного теста. Внимание на экран!

Видеоролики 7а и 7 в классов.

Хозяйка. Блюда похожие на наши русские пельмени есть и у других народов: итальянские равиоли, узбекские манты, грузинские хинкали , украинские вареники. А с разнообразием нашего сегодняшнего меню я вас сейчас познакомлю поближе

На сцене появляются с разных сторон Вареники.

Вареник с вишней. У меня начинка с вишней! На кухне я не буду лишней! Вкусна, красива и полезна! С гостями очень я любезна!

Вареник с капустой. Ну и что! Не удивила! Свою ты вишню убери! И на меня теперь смотри! Капуста  вот моя начинка! Я кладезь витамина «С», к тому ж блондинка!

Вареник с вишней. Ой, ой, а я с муки пшеничной! Высший сорт! Вот!

Хозяйка. Ну, хватит спорить, кругом голова идёт! Вот и девчонки из 7а класса считают: Начинка – дело тонкое…Давайте посмотрим!

На экране видеоролик «Спор начинок», 7а класса.

Хозяйка. Да, вареники лепят с разными начинками. Давайте посмотрим, какой вариант вареников предлагают нам девочки 6 кл.

Видеоролики: 6а  вареники с капустой,

6б  вареники с творогом и вишней

Хозяйка. А какие приготовили для вас вареники ученики 6 и 7 классов, мы сейчас и узнаем!

6а, 6б, 7а, 7б, 7в классы показывают свои визитки-представления.

Хозяйка. Предлагаю еще раз полюбоваться костюмами вареников и сделать круг почета. Спасибо, эти аплодисменты звучат для вас!

Парад — дефиле в костюмах вареников.

Хозяйка. Поспела новая игра, нелегкое заданье, за дело взяться вам пора, и проявить старанье! Этот конкурс для мам, а детки могут помогать, в рифму нужно словечко досказать!

В кухню, войдя, не должны вы забыть

Мыльной водичкою руки … помыть.

К ним подход нужен без спешки

Лепим вкусные …пельмешки.

Чтоб пельмени замутить

Нужно фарш нам …накрутить.

В фарш добавим чесночок

Или рубленый …лучок.

Чтобы лепку начинать

Нужно тесто …раскатать.

Раз зацепим, два зацепим,

Так пельмешки быстро …лепим.

Пельмени слепили, но это полдела

Нужно чтоб быстро вода …закипела.

Чтоб вкусней нам их сварить

Надо воду …посолить.

Чтоб не слипались наши пельмешки

Кидаем по одному и без … спешки.

Подсолили, поперчили

Наконец пельмешки … всплыли.

Сметанкой и маслом их щедро заправишь

Тогда вас и за уши от них не … оттянешь.

Налепили целый воз?

Тогда в холодильник и на … мороз.

Проводится музыкальная игра «Доскажи словечко».

Хозяйка. Слушайте, а как вы думаете, каким должен быть идеальный пельмень? Идеальный пельмень – это пельмень, который…(спокойно помещается в рот). Пельмени да вареники лепить это вам не дрова рубить, как гласит народная мудрость. Об интересных формах лепки вареников расскажет Олексенко Татьяна, ученица 7 б класса.

На экране презентация 7б – формы лепки вареников.

Хозяйка. Для вас поет Григорова Александра «Мой маленький секрет».

Звучит песня «Мой маленький секрет» из репертуара коллектива «Соловушки» в исполнении Григоровой Александры.

Хозяйка. Кто пельмени не едал, тот в жизни счастья не видал! А сколько интересного мы узнали про вареники да пельмени пока готовились.

Интересные факты про вареники, Чекашова Мария, 6а класса. А добавит Тарутина Нина, ученица 6 б класса.

Презентация: Интересные факты про вареники, Чекашова Мария, 6а класса, Тарутина Нина, ученица 6 б класса.

Хозяйка. Интересно, а сколько пельменей можете съесть вы?

О рекордах по поеданию вареников расскажет Вероника Рева.

Видеоролик: 6 б класса  рекорды по поеданию вареников.

Хозяйка. С пельменями связано очень много традиций. И самая распространённая  это лепка «счастливого» пельменя. Стихотворение Вадима Сывана «Счастливый пельмень» читает Малахова Ирина.

На сцене Малахова Ирина читает стихотворение В.Сывана

«Счастливый пельмень».

Хозяйка. В последний слепленный пельмень помещают особенную начинку, которая может быть какой угодно. Найти цельный пельмень без начинки, состоящий из одного теста – к счастью, с зеленью – к радости, с сахаром – к удачному году, а с монеткой – к богатству и денежной удаче. Мы приглашаем мам, которые приготовили для вас вкусные варенички да пельмешки.

Выходят мамы с тарелками вареников.

Хозяйка. Вот и сегодня, по старинной русской традиции, мы отведаем пельмешки, попробуем отыскать счастливый пельмень. Приятного аппетита!

Как гласит народная мудрость: Хороша весть, как скажут, что пора пельмени есть.

Мамы идут в зал и угощают гостей и участников праздника варениками. Награждение участников конкурса,

вручение приза зрительских симпатий.

Хозяйка. В заключении еще традиция: если хозяйка пельмени да вареники в общее блюдо положила, то настраивает гостей на долгую душевную беседу за столом, а если каждому по тарелкам разложила, то намекает, чтобы гости не засиживались! Это я к чему? Да к тому, что пора и честь знать! В гостях хорошо, а дома — то лучше! До свидания, счастливой дороги вам!

Хозяйка, низко поклонившись гостям, уходит за кулисы.

СОШ № 135

м. Дніпропетровськ

листопад, 2015 р.

Тема. Українські страви. Вареники. Родинне свято у 4 класі.

Мета. Вчити не забувати українські обряди, розвивати світогляд, широту

думки, збагачувати словниковий запас дітей. Розвивати пізнавальний

інтерес до українських традицій, культури і мови, творчі та артистичні

здібності. Прищеплювати любов до української культури та народних

традицій. Виховувати почуття національної гідності та гордості за

українську націю.

Обладнання. Плакати з темою уроку, вишиті рушники, фартушки, магнітофон, тісто, качалки, посуд, начинки для вареників.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1-й учень

Гостей дорогих ми вітаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.

Хліб ясниться в хаті, сяють очі щирі,

Щоб жилось по правді! Щоб жилося в мирі!

Вчитель. Добрий день, кажу я всім:

І дорослим, і малим!

Добрий день, любі друзі!

Яке чудове привітання «Добрий день». Це означає, що у нас гарний настрій, хороше на серці. Добрий день – це означає, що всі ми бажаємо один одному добра. Треба дружно привітатись:

Добрий день!

Діти разом. Добрий день!

Вчитель. Дружно голосно сказати:

Добрий день!

Діти разом. Добрий день!

Вчитель. Вліво – вправо поверніться. (Діти повертаються).

Туди – сюди усміхніться. (Діти усміхаються).

Добрий день! Добрий день! Добрий день!

А тепер відгадайте загадку:

Місили, місили,

Ліпили, ліпили,

А тоді — хіп,

Та в окріп!

В масло т а сметану.

Хто зуміє відгадати,

Того будемо частувати.

Про що мова?

Діти разом. Про вареники

Учень

…Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Учень

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гарячі – масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це?

Учень

Це – вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Учень

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять…

Учень

Полюбляють українці

За столом поласувати.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами – пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо – ще й як!

ГРУПА КАРТОПЛЯНИКИ

Учень

Я вареники леплю,

Я вареники люблю,

С творогом люблю, с клубникой,

С мясом, с вишнями, с черникой,

С ежевикой и морошкой,

Но сильней всего —

С картошкой!

Учень

Наша група буде ліпити вареники з картоплею. Картопля — сама

розповсюджена начинка для вареників, особливо в нашому краї.

ГРУПА СИРОВАРИ

Учень

Дуже любили українці вареники з сиром. Вони займали важливе місце в

Українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих — щоб допомагали, злих – щоб не шкодили. Готували вареники з сиром на

весілля, на хрестини, пригощали на толоці, обжинках і обов`язково — на

масляну. До вареників з сиром додавали сметану чи ряжанку, запивали

холодним свіжим або кислим молоком. Ми будемо ліпити вареники з сиром.

ГРУПА БОБОВІ

Учень

Начинки для вареників мали особливі прикмети. Так, начинки з бобових, повинні були сприяти родючості землі. Наша група буде ліпити вареники з начинкою з квасолі.

Інсценізована пісня. «Господиня».

Замісила тісто

Добула сметани.

Позичила сиру я

У куми Тетяни.

Запашнеє тісто

Сиром напихаю.

Сама пішла до сусіди

Ой сусідонько моя,

Поради питаю

Дай же мені раду.

Бо з варениками я

навіки пропаду

Поки я в сусідки

Поради питалась

А собака влізла в хату

Наробила шкоди.

Влізла капосна на стіл

Всю сметану з’їла,

А вареники мої

Під стіл полетіли

А я ті варенички

Під столом збирала.

А на мене з борошном

Виварка упала.

Борошно на голові

Виварка на шиї

А варенички мої

Летять у помиї

А я тії варенички

В помиях збирала.

Зачепилась за баняк

Серед хати впала

А я тії варенички

На совок змітаю

Висипала на тарілку

Милого чекаю

Ой, не сердься на мене,

Я ж твоя Маруся,

Бо така я господиня

Як твоя матуся

А я тії варенички

Знов ліпить взялася.

Бо така я господиня

У свій рід вдалася

Інсценізована пісня «А мій милий вареників хоче»

Учень

Є вареники у хаті — В Україні все гаразд:Всі — щасливі і багаті,Щедре сонце світить в нас!Слава хаті українській,Слава нашій всій землі,І вареникам у мисці,Що на нашому столі!

Діти пригощають батьків варениками, які приготували самі.

Родинний арт-пікнік «Вареники – Божі хваленики»

Іра:                                                                                                            Слайд 1

Я — українка й дуже цим горджуся,

чарівну маю мову і пісні.

І світові сказати не боюся,

бо думи в мене чисті і ясні.

Я хлібом-сіллю друзів зустрічаю,

хорошим людям руку подаю.

А щирим, світлим — душу відкриваю,

несу добро й завжди на цім стою….

Юля:

Ми — українці — нація прадавня

На цій землі — багато тисяч літ.

Культурою й традиціями славна,

і багатющий в нас духовний світ.

Свої казки, легенди і повір’я,

дотепні жарти і слова ясні,

своя хатина біла і подвір’я,

 і неповторні, трепетні пісні.

Сьогодні ми поведемо мову про унікальність та багатогранність  української культури.Народна кухня — це така ж культурна спадщина українського народу, як  мова, література, мистецтво.І наше свято присвячене одній із найуживаніших національних страв, своєрідному кулінарному бренду України.
Максим:

А тепер відгадайте загадку:
Місили, місили,
Ліпили, ліпили,
А тоді – хіп,
Та в окріп!
В масло та сметану.
Хто зуміє відгадати,
Того будем частувати.
Про що мова?

                                                                                                                      Слайд 2

Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».
Вареники знає кожен не лишез творів Гоголя та казок.                       Слайд 3

З якого твору  письменника цей уривок?  Як кажуть: «Вареники, вареники, Божі хваленники, не кожен їх варить, але кожен хвалить».Назва «вареники» є загальноукраїнською, а «пироги» — західноукраїнською (галицькою).

Вікторія:                                                                                               Слайд 4

…Що у світі найсмачніше?Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?Є багато різних страв.
Креми, соуси, салати. Ще — рулети та супи…
В українську теплу хату  завітай, будь ласка, ти.
Тільки в хаті українській   покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці. А над ними в’ється дим,
Бо гарячі — масло тане…Чи ж ви знаєте, що це?
Це — вареники в сметані. Найсмачніші над усе!
Українці! Пригадаймо, з чим вареники в нас є?
Знає кожна господиня,  що до столу подає.
З сиром ось жовтіють в мисці,  і з картоплею киплять…
Полюбляють українці   за столом поласувать.
Ще з капустою наварим,  та з грибами — пахнуть як!
Поласуємо ми з вами,  поласуємо — ще й як!
Ще ж і з вишнями не їли,  з полуницями беріть!
Ми вареників зварили  — оце диво на весь світ!
З м’ясом, з рибою, з горохом. Ось ще з маком та пшоном.
Ще посидьте з нами трохи  в нашій хаті за столом.
Є вареники у хаті — в  Україні все гаразд:
Всі — щасливі і багаті,  щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській! Слава нашій всій землі!
І вареникам у мисці,  що на нашому столі!

Ой, вареники…                                                                              Слайд 5

Приспів:

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

1. Вся родина за столом зібралася нині —

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

2. Господиня від душі гостей частувала.

Варенички: «Ой смачні!»

Вміло подавала.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

3. Вся родина за столом зібралася нині —

Частування непросте є у господині.

Вареники духмяні,

Вареники в сметані

Ваблять і чарують, кожному смакують.

Ой, вареники, у сметані.

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

І дорослий і малий в Україні знає:

Без вареничків смачних свята не буває!

Ой, вареники, у сметані

Ой, вареники, запашні духмяні. (Двічі)

Що міг символізувати вареник за уявленнями наших пращурів?   Слайд 6

Археологи та історики, вивчаючи знахідки трипільської культури, стверджують, що він походить ще з тих часів.
Трипільці, у житті яких символічні графічні зображення та різномані тніпіктограми мали велике значення, вірили, що символом молодого місяця та продовження роду є вареник.
— Як ви вважаєте: вареники – це святкова чи буденна страва?           Слайд 7

На обідньому столі у повсякденному меню вареники зустрічалися не часто.Вони були прикрасою недільного і святковогостолу. Ця страва входила до складу трапез навесіллях, хрестинах, поминках, гостинах, храмових свят; їх варили на толоку й обжинки.

• В яких звичаях чи обрядах досі збереглися вареники?               Слайд 8

На Святвечір, під час приготування господиня стежила за співвідношенням тіста та начинки, і завше робила так, аби залишалося перше чи друге. Якщо тіста і начинки буде вдосталь «один в один», то вважали, що це «на біду».

                                                                                                              Слайд 9

Молоді дівчата ворожать за допомогою вареників «на Андрія». Ліпили вареники,у них вкладали папірець із будь-якими чоловічими іменами, не обов’язково знайомих хлопців. Потрібно було уважно стежити, коли
закипає вода: з яким іменем вареник спливе на поверхню першим — так і зватимуть майбутнього чоловіка. А ще давали вареники голодному котові, чий візьме перший – та дівчина готується до весілля. Якщо надкусив і залишив – ту чекає розлука і самотність.

А тепер розшифруємо  символізм  вареників чарівних із передбаченнями. Запрошую на сцену дівчаток ( отримують фантики)

Із сиром — будеш жити у злагоді й мирі.

Із гречкою — в суперечці.

З горохом —  плакатимеш.

З сіллю —  житимеш в достатку.

З монеткою — багата будеш.

Перстень — заміж вийдеш.

Жолудь — здорова будеш.

Яблука — в бідності, але в радості.

Калина — веселість.

Вишивка — спокій, радість.

Намисто — дівування.

Вата — легке життя.

Перець — на важке життя.

З мукою — важко працюватимеш.

Щавель — бідність.

Нитки — заплутане життя.

• З якою метою вони вважалися обрядовою стравою?              Слайд 10

Вони займали важливе місце в українських обрядах. Вважалося, що ними можна задобрити духів: добрих – щоб допомагали, злих – щоб не шкодили.

•                   Яку чудодійну силу приписували вареникам  наші предки?   Слайд 11

Українці вірили, що вареникимають магічну функцію — готували тоді, колинароджувалася худоба, жінки несли вареникияк обов’язкову страву породіллі після пологіві бажали молодій мамі: «Щоб була повна, тобто здорова,  яквареник».

Послухайте вірш «Мамині вареники» В. Назарука.
Гулька Олег:
Вареники у мами, як один,
В полумисок лягали із каструлі,
Давала вона шкварку, а не жир,
Не забувала кинути цибулі…
Із сиром — це коли потреба є,
Коли косили чи орали поле,
Вареник завжди сили додає,
Голодний робітник він завжди кволий.
Вареники з грибами — це для тих,
Хто не збирав грибів в житті ніколи…
Вони молились за усіх Святих,
Бо від такого смаку охололи.
З картоплею — вареники святі,
З шкварками  — наче для забави,
Та мамині вареники ще ті…
Вони тримають і понині славу!

Пісня «Мамині вареники»  (муз. С. Петросяна, сл. Б. Косопуда)Слайд 12
( Христина, Юля)

Щонеділі і у свято  є вареників багато.
У сметані, зі шкварками —  це вареники від мами.
Приспів:
Любить мама частувати,
Різні страви готувати,
Та найбільш люблю у мами
Вареники картопляні.
Програш.
Вивертаються в окропі
На бочок і на животик.
Зараз, зараз вас, гарненьких,
Ми з’їмо усіх смачненьких.
Приспів:
Друшляком усіх в макітру,
Справа ця проста, не хитра.
Зверху масла і сметани,
Ох, смачні ж вони у мами!
Програш.
Посідали всі до столу
Дружно — у родиннім колі,
Та не довго це тривало,
Бо вареників не стало.
Приспів:
Скоро знову прийде свято
І вареників багато
Буде в маслі і в сметані,
Їх наліплять руки мами.
Програш.

Слово нашим кухарям про рецепти приготування  вареників        Слайд 13

Христина:

Тісто для вареників робили з пшеничного, житнього, гречаного борошна або з їх суміші. Прісне тісто замішували на сироватці з яйцем, давали йому вистоятись і розкачували варениці, які потім начиняли. Варениць готували більше, ніж начинки, їх варили разом з варениками. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Варили вареники у крутому окропі, а готові виймали лозяним ополоником, складали у макітру й заливали засмажкою з олії або сала з цибулею.

Вареники… Це доволі, ні, навіть дуже цікава страва. У якій ще країні народ був здатен на таку кулінарну фантазію?Якщо з’ясувати, то вареник  — це шматочок тіста із житнього, пшеничного,гречаного, ячмінного борошна, у якій загорнута будь-яка начинка.
А зараз — конкурс! Прошу  наших хлопців – гурманів. Конкурс має назву «Начинка для вареників». Ви по черзі називаєте начинки. Хто не назвав слово — припиняє брати участь у конкурсі.                                                 Слайд 14
Переможець конкурсу отримує звання «Знавець вареників» і нагороджується медаллю.

Начинка могла бути із самого борошна, і ці вареники за своєю начинкою  називалися «пирхунами». Траплялося і так, що цього вареника давали хлопцеві. З’ївши  його, він на цілий рік отримував прізвисько пирхун.

Але найбільш незвичною начинкою є начинка з папороті.

А після смачного пригощання  не завадить і заспівати. Чи не так?

Українську народну пісню  «А мій милий вареничків хоче» заспівають

для вас учні класу.                                                                                  

Цю унікальну страву оспівували в піснях, складали про неї вірші та гуморески. А для початку нашого дослідження помандруймо у світ дитинства і пригадаймо лічилки та мирилки зі словом «вареник» ( «пиріг»)

ЛічилкиСлайд 15

Мирилки                                                                                                      Слайд 16

Моє дитинство  і більшості ваших батьків дуже відрізняється від сучасного дозвілля. У моїй пам’яті  виринають спогади з далекого минулого, коли моя бабуся Стефа робила вареники, а ми, внуки, крутилися біля неї і чекали, коли вона подасть нам у долоньки начинку з картоплі та сиру. Ми робили з неї  смаколик овальної форми і їли, і здавалося, що то було дуже смачно. А подорослішавши, бабуся брала мене із сестричкою в помічниці, ми розтачували варениці, бо бабусю від непосильної селянської роботи боліли руки. І нам, малим, здавалося, що ми теж неабияк втомлювалися, роблячи заготовку з тіста під майбутні вареники або пироги, як тоді говорили.

Запрошуємо найменшу мамину помічницю.   «Маленька господиня» О. Єрох.
Таня

Я вареники робила,
Від борошна вся побіліла.
Навіть кучері руденькі
В мене, бачите, — біленькі.
Усміхнулись мама й тато —
Як вареників багато!
А які вони смачні!                                                                                               Братик  каже: «Дай мені.»
 

Український борщ

Цілий день трудилась (2)

На кухні я.

Бо прийдуть з роботи (2)

Тато, мама, сім’я.

Приспів:                                                                                                                                   Я моркву поріжу і капусту покришу,                                                                            Бурячки й картоплю я додам у те, що варю.                                                                          Ох і буде смачно, як цибульки покладу,                                                                                   Я ж сьогодні кухар українського борщу!

Ось рецепт у книзі,

В кулінарній книзі побачила.

Все роблю, як пише («)

Книга кулінарная.

Приспів:

Ось і помічниця (2)

У мами я.

Тільки щось розсипала(2)

Сіль розсипала, сіль і перець (2) я.

Приспів:

Об’єднувальна функція вареників у структурі святкової-обрядової їжі полягала в тому, що під час приготування страви могли збиратися жінки чи дівчата, які разом замішували тісто, ліпили вареники, разом їх їли, і все це у супроводі жартів та пісень. Послухайте вірш «Тетянині вареники» Т. Чорновіл.
Софія:
Добрий раночок, Мартинку,  позич борошна торбинку!
Як життя твоє, Іванку?Подаруй олійки… склянку!
Дай капусти трохи, Гнате,  варенички начиняти!
О! Вітаю, пане Сташку!
Є цибулька на засмажку?Вділи, любий мій Борисе,
Соди, скільки в жменю влізе!Агов! Парубче Семене,
Тісто йди місить до мене!Ти, Павлусику хлопчинко,
Смаж капустку на начинку!Поспішай же, куме Тите,
Час варенички ліпити!Петре! Стань удвох з Прокопом,
Прослідкуйте за окропом!Є засмажка вже Миросю?
Що? Не справився ще й досі?Страва смачно задимілась!
Господиня натомилась!Прошу, друзі, всіх на свято,
Вареничків скуштувати!Глевкуваті варяниці?
Винні, звісно, «помічниці».
В е д у ч и й. Послухайте вірш «Господиня».
Наталя:
Замісила тісто, добула сметани.Позичила сиру я  у куми Тетяни.
Запашнеє тісто  сиром напихаю.Сама пішла до сусіди  — поради питаю.
— Ой сусідонько моя,  дай же мені раду.Бо з варениками ясьогодні пропаду.
Поки я в сусідки  поради питалась. А собака влізла в хату,  наробила шкоди.
Влізла капосна на стіл, всю сметану з’їла. А вареники мої  під стіл полетіли.
А я ті варенички  під столом збирала. А на мене з борошном   виварка упала.
Борошно на голові,  виварка на шиї. А варенички мої   летять у помиї.
А я тії варенички  в помиях збирала.Зачепилась за баняк,  серед хати впала.
А я тії варенички   на совок змітаю.Висипала на тарілку — милого чекаю.
— Ой, не сердься на мене,  я ж твоя Маруся. Бо я така господиня,  як моя матуся.
А я тії варенички  знов ліпить взялася.Бо я така господиня — у свій рід вдалася.
 

Слайд 17

Чи відомо вам, що існують вареники без начинки. Вони, зазвичай, із солодкоюпідливкою. Назва яких — ліниві вареники -зумовлена відсутністю ліплення.
Дівчата будуть гарними господинями і не будуть лінуватися ліпити справжні
вареники. Послухайте вірш «Вареники неліниві» Н. Бобер.
Каріна:
Вареники з сиром, вареники в маслі,
Ох, які ж бо ви, направду, у мене прекрасні!
Вареники-варенички —  кручені краєчки,
Начиночка краща, ніж з м’яса чи гречки!
Взялись попід руки, як на вечорницях,
Побігли купатися в гарячій водиці.
З баняка стрибнули під холодну воду
І у миску -хизувати свою смачну вроду.
Жартували з цукром, падали в сметану.
Ось так годували ґаздиню старанну.
Вареники-варенусі, мої любі й милі,
Нехай всі на світі знають, що ви не ліниві!!!

Вареники, варенички, тай ще варениці,
Як побачать — усміхнуться вікна у світлиці.
«Чом ти милий – чорнобривий, заглядаєш в очі?
Сама бачу вареничків, вареничків хочеш!»
Приспів.
Мовить милий із порогу запал у коханні:
«Дай вареничків голубко у густій сметані».
Не по три, не по чотири йому подавала,
Вареничками в світлиці його чарувала.
Приспів.
Ой варенички полтавські, страва незвичайна,
Для обіду, для вечері і для чарування.

У справжніх полтавських варениках тісто  — як пухова подушка — повітряне, м’яке, а самі вони у готовому вигляді — об’ємні, пузаті,товстостінні, але легкі й ніжні, на відміну від тих, схожих на пельмені щільних російських
вареників з тонкою шкіркою, які готують росіяни, не знаючи секрету виготовлення нашого українського смаколика.
Максим:
Вареники, вареники,  спрадавна в Україні,
Вареники, вареники   шанують і понині:
Вареники із вишнями,  вареники з черешнями,
З чорницями, суницями,  сливками й шовковицями,
Вареники з капустою,  картоплею і сиром —
Їжте, люди, на здоров’я  і ходіть із миром!
А чи свято, чи неділя,  чи гарна гостина —
На столі стоїть макітра,   навколо — родина.
Всі говорять побажання,  слів не вистачає.
Господиня вареничків  іще підкидає!

Про об’єднувальну  функцію  у виготовленні вареників ми  мимоволі згадали. Але я окремо хочу сказати, що вареники, заготовлені заздалегідь, заморожені в холодильних камерах, або зварені і готові до вжитку, залиті жиром, добре зберігаються, і вони досі залишаються улюбленою стравою студентів, а ще -учасників АТО. І в нашому районі неодноразово збиралися молоді господині, яким небайдужа доля тих, хто на передовій, організовували благодійні вечори з ліплення вареників та випікання тістечок, зокрема у селах Олеша, Доброводи, Горішня Слобідка. Подібні акції для підтримки воїнів АТО стають дедалі популярнішими в України.                                                        Слайди 19, 20

Аліна:

Українські вареники — то краса і сила!

Ой, гарних я вареників, для вас  наварила!

Вареники зі шкварками, та ще й у сметані —

Додають нам сил в роботі, в спорті і навчанні!

Ой, вставали раненько, картоплю варили,
До вечора вареників з неї наліпили.
Наварили вареників для гостей хороших.
Їжте, їжте вареники, гості наші любі!
Вони трохи гаряченькі — не попечіть губи!
А вже ж в ті вареники картоплі напхали
Ще й перчиком притрусили,там його немало.
В череп’яну макітерку ми їх положили,
Олійкою з цибулькою добре помастили.
Їжте, їжте, гості любі, рахувать не станем,
Може, кому буде мало — ми іще добавим.

Хлопці класу виконують пісню  «Вареників мало » (муз. і сл. Н. Багмут).

                                                                                                               Слайд 21

Я хлопець козаченько, я хлопець молодець
З’їдаю кожен ранок десяточок яєць
Та більше полюбляю вареники смачні
Вони такі гарненькі всміхаються мені

Приспів:

Вареники —
Раз, два, три, чотири, а мені все мало //
Раз, два, три, чотири вареників стало //

Сьогодні вихідний я не занятий ні чим
Піду я до дівчини вареників поїм.
Дівчина молоденька красуня ой яка
Вареники підносить годує козака

Приспів:

Цілую, обнімаю дівчину молоду,
Сьогодні я від неї нікуди не піду.
Як гарно і чудово у дівчини мені
Разом будем ліпити вареники смачні.

Приспів: програш:

1 куплет

Приспів:

Послухайте гумореску «Вареники-вареники» С. Руданського.
Іра, Софія, Дмитро:

Сидить москаль на прилавку, прищурює очі…
Так і знати: москалина  вареників хоче.
Хоче бідний вареників,  то й ніщо питати!
Та тільки їх по-нашому   не вміє назвати.
«Хазяюшка, галубушка! — став він говорити.
Свари-ка мне вотэнтаво!..»— «Та чого зварити?..»
«Да энтаво… как, бишь, ево  у вас называют?..
Вот, что, знаешь… берут т есто,сыромнакладают…»
«Та бог його святий знає,  що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…То галушки, може?..»
«Не галушки, не галушки, я галушки знаю…
Свари-ка мне, галубушка… все, бишь, забываю…
Уж с глаздолой, так с памяти!..Вотэнтакойбес-то!..
Да знаєш ли, энтаксыр-то,  а на сыретесто!..»
«Та бог його святий знаєідобрії люди!..
Сир у тісті?.. Хіба, може,  чи не пиріг буде?»
«Да не пирог, голубушка…Экая досада!..
Да знаєш ли, туда масла  да сметанынадо!..»
А вона-то добре знає,  чого москаль хоче…
Та чекає барабана,заким затуркоче.
Як почула барабана…Слава тобі, боже!
Та й говорить москалеві:«Вареників, може?..»
Аж підскочив москалина…Та ніколи ждати.
«Вареники-вареники!»Та й пішов із хати.
Бліц-турнір для ерудитів

1.               Чи існує  спеціальна нагорода «Золотий вареник»?

«Золотий вареник» — це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого

конкурсу).

 Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам

же «Золотий вареник» зроблений із золота 583 проби,по канві «тарілки» обсипаний «алмазами» з цирконію — 38 штук діаметром один міліметр кожний.

Вареники, пельмені, галушки  — страви інтернаціональні. Їх полюбляють
в Україні та навіть за кордоном. Полюбляють настільки, що установлюють пам’ятники улюбленому смаколику. Сьогодні ми розповімо про деякі з них.

Слайд 22

1.               Скільки пам’ятників варенику встановлено в Україні?

Єдиний в Україні пам’ятник українському варенику був встановлений в Черкасах у вересні 2006 р. біля готелю «Росава»

1. Чи є такі пам’ятники за кордоном?                                      Слайд 23

На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам’ятник… варенику. «Скам’янілий» кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів.а ось ще кілька пам’ятників варенику:

1.               Чи мають вареники родичів у кухнях інших народів світу?   Слайд 24

Дослідники кулінарної історії стверджують, що першими в світі почали готувати вареники китайці. Одна з легенд приписує авторство смачної страви лікарю, який жив приблизно 200 років до нашої ери. Він лікував відморожені вуха своїх пацієнтів за допомогою трав та ягнятини, загорнутих у тісто. Чи так насправді було, але китайці настільки полюбили цю закуску, що вживають її досі. Вонтони і цзяоцзи можна замовити у будь-якому ресторані азіатської кухні.Що цікаво, що для жителів Піднебесної  цзяоцзи, схожі за формою на звичні нам вареники, є традиційною стравою новорічного столу. У Європу страва потрапила в ХІІІ ст.завдяки відомому купцю та мандрівнику Марку Поло. Саме в Італії з’явилися маленькі начинені фаршем равіолі та тортеліні. Пізніше предки вареника потрапили у Східну Європу, а відтак і на Русь. В Україну вони прийшли з турецької кухні (дюшбара). Українці так полюбили страву, що зробили її національною. Солодку начинку полюбляють жінки, а чоловіки – м’ясну. Мають вареники родичів у Росії – це пельмені, манти і пози. В Польщі – кнедлики, у Чехії – пироги, в Литві – цепеліни.

                                                                                                          Слайди 25,26,27

Слово «вареник» настільки  чільно увійшло у наш лексикон, що стало  мірилом  етичних цінностей у народних прислів’ях та приказках. Спробуймо пояснити  значення  окремих крилатих висловів, для того, щоб влучно вживати  у своєму мовленні.

 Продовжуємо оспівувати нашу національну страву!
«Недільний славеньваренику» (на музику з кінофільму «17 миттєвостей весни») виконують   батьки.
1. Не думай, що Вареник — це пусте!
Всього лиш тісто, зварене з начинкою,
Вареник — як Буття людське святе!
Як єдність пари чоловіка з жінкою!
Вареник — наче магія життя!
Як фази Місяця в нічному  морі,
Як духу і матерії злиття,
Що долина з праматірних просторів!
Приспів:
Хтось любить їсти м’ясо, хтось — гриби,
Хтось —  голубці, хтось — зупу, хтось — крученики,
А ми з дитинства щиро любим всі
Вареники. Вареники. Вареники.

2. Ти з тіста,  наче бог,  формуєш світ,
Адже Усесвіт — теж неначе з борошна,
А тісто — таке ж тлінне,  як граніт —
То ж головне, щоб смачно було й хороше!
Вареники —  не просто пироги!
А серед страв людських немов священники,
І полюбляють навіть вороги
В сметані свіжозварені  вареники!
Приспів.
3. Як пироги скипають у воді,
Вони ж як зорі в небі обертаються!
І почуття з душевних холодів,
До почуттів весняних повертаються!
Наталя :

О, вареник прехороший!Ми  тобі співаю оду.
Ти довіку будеш любий   українському народу.
Галушки і пиріжечки,  білі булки й паляниці —
То ж рідня твоя найближча.Рідні браття і сестриці.
Ти біленький і товстенький,  тілу ти смачний дарунок,
Наче хлопчик на санчатах,  ти з’їжджаєш нам у шлунок.
Хай хтось їде за кордони. Їсть солодкі марципани,
Я ж залишусь в Україні,  де вареники в сметані.
Тож єднайтесь, люди добрі,  біля мисок з галушками!
Голосуймо за вареник,Та й обома руками!
Щоб в країні вільній, новій  жив вареник і плодився.
Щоб ніхто із вас, о браття ним ніколи не вдавився!

В е д у ч а. Нехай жодне свято не обходиться без вареників!
В е д у ч и й. Смакуйте його!
В е д у ч а. Любіть його!
Р а з о м. Живіть, як вареники в сметані!!

А у нас сьогодні свято. Дуже весело мені

Зараз будуть танцювати в українському вбранні

У шовковій вишиванці, у коралях і стрічках

Вийдуть взуті у сап’янці на високих  каблучках.

І затихнуть діти й гості, зникнуть в  вихорі стрічок

Затанцюють на помості  гарний танець гопачок

Танець «Із сиром пироги»

Мероприятие по защите проекта «Хлеб – всему голова!» с детьми старшего дошкольного возраста и их родителями. Сценарий национально-регионального праздника «Ставропольские варенички».

Цель: Расширять и закреплять знания детей о родине – Ставропольском крае, углубить представление о труде взрослых, выращивающих злаковые культуры; познакомить с путём прохождения зерна до конечного продукта — хлеба; закрепить знания о том, что ещё можно приготовить из муки.

Задачи: Воспитывать уважение к хлебу и людям, его выращивающим на полях Ставропольского края; дать представления о пользе хлеба для здоровья; совершенствовать умение лепить из теста вареники; обогащать знания о хлебе через художественное слова; развивать любознательность, усидчивость, тактичность, умение внимательно слушать, действовать сообща; формировать знания о различных профессиях, связанных с получением хлебобулочных изделий.

Предшествующая работа: чтение художественных произведений о хлебе и урожае, экскурсия в булочную (с родителями), заучивание пословиц, стихов и поговорок о хлебе, труде хлеборобов, разучивание подвижных, дидактических и сюжетно-ролевых игр в рамках данной тематики, рассматривание репродукций картин художников об урожае, хлебном поле, натюрмортов с изображением хлебобулочных изделий, позновательно-исследовательская деятельность «От зерна до каравая», выставка детских работ, совместных коллажей с родителями «Откуда хлеб пришёл», совместная выпечка печенья, мастер –класс в ресторанном комплексе «Жар – птица» — изготовление под руководством шеф – повара пиццы; разработка правил поведения с хлебом и изображение их в виде знаков.

Атрибуты. Выставка хлебобулочных изделий(булочки, баранки, печенье, хлеб разных сортов, пироги и т. д. – приготовленные родителями); карточки с изображением этапов выращивания хлеба, костюмы для инсценирования казачьей сказки. Шапочки, фартуки, тесто, дощечки и скалочки, начинка – картофельное пюре.

Детская деятельность: Познавательно – исследовательская.

Форма работы: Реализация проектной деятельности, национально-региональный праздник.

Ход мероприятия

Ведущая: Здравствуйте, гости дорогие! Отгадаете загадки – узнаете, чему посвящена наша встреча.

Отгадать легко и быстро: «Мягкий, пышный и душистый. Он и черный, он и белый, А бывает подгорелый. Без него плохой обед, Вкусней его на свете нет. Что же, это дети?

Дети: Хлеб.

Ведущая: Правильно, это хлеб. Его мы любим, и он всегда у нас на столе. А какие слова в загадке помогли вам догадаться, что это хлеб?

Дети: Мягкий, душистый, пышный, белый, черный, подгорелый.

Ведущая: Сегодня мы вспомним пословицы, загадки, поговорки о хлебе, поиграем.

На земле Ставропольской
Мы вас величаем,
Крепкого здоровья
От души желаем,

Кланяемся низко
Полюбить нас просим.
Как велит обычай
Каравай подносим!

К нам спешит веселый гость, который хотел бы узнать, из чего получается вкусный, воздушный, с хрустящей корочкой хлеб. Мальчики громко потопают, а девочки похлопают, чтобы гость услышал где его ждут.

Колобок (входит и поет):

Я веселый колобок,
У меня румяный бок,
На сметане я мешен,
В печку жаркую сажен,
Я от дедушки ушел,
Я от бабушки ушел
И пришел к вам в детский сад,
чтоб о хлебе всё узнать.

Ведущая: Ребята давайте расскажем Колобку о нашем хлеборобном крае.

Как называется наш край?

Дети: Ставропольский.

Ведущая: Почему наш край называют житницей страны?

Дети:

1. На полях нашего края выращивают пшеницу.
2. В нашем крае очень много полей, на которых выращивают пшеницу.
3. Наш край – это хлебные просторы, Золотые Нивы
4. Наш край называют хлеборобный, потому что на нашей Ставропольской земле собирают большой урожай зерна.
5. Из ставропольской пшеницы пекут очень вкусный хлеб.
6. Ставропольские хлеборобы выращивают золотистые колосья полные драгоценного зерна.
7. Пшеница нашего, Ставропольского края, славится на всю страну.

Нива золотая,
Добрая медовая,
Принеси нам хлеба,
Стебелёк до неба.

Нива ставропольская!
Нива золотая!
Зреешь ты на солнце,
Колос наливая.

Ведущая: Да ребята нам повезло с вами жить на благодатной ставропольской земле. Золотистые поля пшеницы нашего края славятся на всю страну.

Давайте ребята расскажем Колобку, как хлеб на стол попадает?

1. Он не падает к нам с неба,
Появляется не вдруг.
Чтобы вырос колос хлеба,
Нужен труд десятка рук.

2. Сколько рук его растило
Охраняло, берегло
Ведь не сразу стали зёрна
Хлебом тем, что на столе
Люди долго и упорно
Потрудились на земле.

3. За леса за лугами
Раздаётся в поле гром
Это трактора плугами
Пашут лёгкий чернозём.

4. На широкие долины
Вышли новые машины
Глянь в раскрытое окно
Сеют сеялки зерно

5. Посеяли хлеб
Хлеборобы весной
Созрел он и встал
Золотистой стеной
И слышит страна
За уборку пора
Для хлеба комбайны нужны, трактора

Ведущая: Ребята, чтобы Колобок запомнил как хлеб к нам на стол приходит давайте поиграем в игру «Трактористы».

Игра «Трактористы»

Пришли трактористы (ходьба на месте)

Землю вспахали (веревочка)

Пшеницу посеяли (перебирают пальчиками)

Выросла пшеничкв , заколосилась (поднялись на носочки, покачались)

В снопы ее собрали (1,2 –руки в стороны,3,4 –обхватить себя)

Обмолотили («рубят топором»)

На мельницу отвезли (рулят)

Муку смололи (круговые вращения руками)

Тесто замесили, раскатали и все что хотим налепим.

Колобок: Да, вот дедушка с бабушкой попросили помочь им вареников налепить, а я не умею. Да и неохота мне.

Ведущая: Ты оказывается, лодарь! Про таких, как ты, знаешь, как говорят? Ребята, давайте Колобку напомним, как народ называет лентяев и бездельников.

1. У ленивого хозяина сапоги с ног стянули.
2. Труд кормит, а лень портит.

Ведущая: Колобок, сейчас ребята тебе расскажут пословицы и поговорки про лень и труд.

Дети называют пословицы и поговорки про лень и труд:

1. Делу время, а потехе час.
2. Дело мастера боится.
3. Хочешь есть калачи, не сиди на печи.
4. Коль не трудиться, то и хлеб не родиться.
5. Умел ошибиться, умей и поправиться.
6. Пахать не в дуду играть.
7. Каковы труды, таковы и плоды.
8. Кто в небо глядит, тот без хлеба сидит.
9. Что посеешь, то и пожнёшь.
10. Терпенье и труд – всё перетрут.
11. Не надо хвалиться, коли не знаешь как хлеб родиться.
12. На чужой каравай – рот не разевай, а пораньше вставай, да свой затевай.
13. Сей в добрую пору – соберёшь хлеба гору.

Колобок: Ой –ой –ой! Можно подумать, ваши дети умеют вареники лепить!

Ведущая: Да, умеют! Они ведь у нас Загорские казачата. И тебя научат. Правда, ребята? (Да)

Колобок: А что для этого надо? У меня ничего нет.

Ведущая: Зато у нас все есть. Мука пшеничная с наших ставропольских бескрайних полей. Ребята, а что ещё нам нужно чтобы замесить тесто для вареников.

Ответы детей.

Ведущая: Но прежде чем начать работать,что надо сделать? Правильно, закатываем рукава и идем мыть руки.

Колобок: А зачем их мыть? (Плюет на них и вытирает об одежду) Вот и чистые!

Ведущая: Ребята, подскажите Колобку, зачем надо мыть руки.(Чтобы они были чистыми. Чтобы тесто не пачкать. И т. д.) А сейчас надеваем фартуки, косыночки. Мне хочется рассказать вам интересную казацкую байку, сказку про вареники.

В одной станице жила –была казачка. Решила она как-то вареников налепить да деток своих накормить. Кинулась, а муки-то нет! Пошла она к мельнику, низко поклонилась ему в пояс и попросила: «Мельник, мельник, дай мне муку- вареников налепить да казачат накормить». Мельник дал ей муки.

Побежала она к речке: «Речка-матушка, дай мне водицы, хочу вареников налепить да деток накормить». Дала река водицы. Хозяйка набрала водицы в крынку,поблагодорила печку и пошла к курочке: «Курочка- хохлатушка. Дай мне яичко. Я вареников налеплю, у меня дома детки голодные». Дала курочка ей яичко.

Пошла хозяюшка домой, помыла яичко,Руки сполоснула. Взяла сито… Подскажите ,что было дальше.(Муку просеяла, яичко разбила, посолила. Налила водички, помешала, насыпала муки и стала месить.) Что у нее получилось? (Тесто.) Какое?(Простое)

Деток у хозяюшки было много, и решили они ей помочь. (Дети вместе с родителями начинают лепить вареники). Тесто раскатали,формочкой вырезали кружочки,чтобы вареники одинаковые были. Начинку положили и краешки крепко-крепко залепили, чтобы начинка не «убежала», спрятали ее там. (Воспитатель обращает внимание детей на то, что края вареников скрепляют косичками, защипками,прямыми и обратными.) А любили они вареники с разными начинками. С какими? (С творогом, с картошкой, фруктами и ягодами и т. д.) Потом их сварили и еще горячими маслом полили, чтобы не прилипли друг к другу.

Ведущая: Колобок, а ты знаешь, с чем едят вареники с творогом? Не знаешь! Подскажите, ребята.(Со сметаной) А с картошкой? (Спассированным на растительном масле луком.) А с фруктами, с ягодами? ( Их сахаром посыпают.) А пришли к нам вареники из Украины. У них есть много родственников- сибирские пельмени, узбекские манты. И за границей родные братья имеются. Раньше в Голландии в качестве гарнира подавали вареники и называли их «обезьянними подопечными». Они сытные и вкусные, поэтому их все любят. Просто пальчики оближешь! Вот такая моя сказка про вареники.

Вот мы с вами и налепили вареников. А что теперь с ними нужно делать?

Дети: Отнести на кухню, чтобы их сварили.

Ведущая: Правильно. А сейчас Оксана Васильевна, отнесет вареники на кухню и сварит их. Мы пока снимим с вами фартуки и помоем руки.

Дети пока вареники варятся, я предлагаю вам поиграть в игру «Продолжи фразу».

Игра «Продолжи фразу!»

Команду девочек возглавляет Ведущая , а у мальчиков капитан- Колобок. Он произносит звукосочетания, а девочки угадывают слово, затем Ведущая загадывает, а мальчики отгадывают. Игра может проходить под ритмичные прыжки вперёд и назад.

Колобок. Жок – жок-жок – это ……. пирожок.

Ведущая. Чи-чи-чи пекутся в печи……. калачи.

Колобок. Шки-шки-шки – мы любим … пирожки.

Ведущая. Ку-ку-ку – кушай детка….. булочку.

Колобок. Ач-ач-ач- вот какой….. калач.

Ны-ны-ны- бабушка печёт …. блины.

Ведущая. Ки-ки-ки- любим мы ……… баранки.

Колобок. Хорошо попрыгали! Ребята, а вы знаете почему уборку хлеба называют жатвой?

Дети: В старину колосья срезали серпами – жали, поэтому уборка хлеба и называется жатвой.

Ведущая: Пора и в поле собираться: жать
Да снопочки вязать.

Дети :

1. А мы жито жали,
Во снопочки вязали,
На ток возили,
Цепами молотили.
Будем тесто месить,
Пирогами всех кормить.

2. Солнце поднимается.
Заря загорается,
А наши жницы на поле идут
Поют – заливаются.

Дети исполняют песню «Казачок» сл. П. Дымков

Очень любят на Кавказе танец казачок,
Пляшут взрослые и дети танец казачок.
И конечно, лучший в мире танец казачок,
Так давайте, вместе спляшем танец казачок.

Припев:

Пяточка, пяточка, пяточка, носочек,
Другой ножкой повторим мы ещё разочек.
Теперь вместе топнем ножкой – раз, два, три,
Вот так пляшут на Кавказе наши казаки.

Посмотрите, в круг выходит бравый казачок,
К нему дивчина подходит руки на бочок,
А гармошка всё играет душу теребя,
Пляшут хлопцы и девчата на краю села.

Припев.

Вдруг, откуда не возьмись, вышел старый дед,
Как услышал про гармошку, забыл про обед,
Своей бабке говорит он: «Становись в кружок,
И станцуем мы с тобой танец казачок»

Припев.

Воспитатель. Ребята, я хочу проверить, внимательны ли вы были, и предлагаю ещё поиграть.

Ребята, назовите сказки, в которых встречаются различные хлебобулочные изделия («Колобок», «Машенька и медведь», «Гуси-лебеди», «Красная Шапочка», «Царевна-лягушка».)

Воспитатель. Колобок, а ты знаешь, что на свете всего дороже?

Колобок. А ваши дети знают?

Дети. Хлеб!

Воспитатель. Правильно, хлеб. Колобок сейчас дети прочтут стихи о хлебе.

Колобок. Молодцы ребята, сколько, много хороших, добрых слов знаете о хлебе. Ребята, я хочу с вами ещё поиграть. Я вам буду задавать вопросы, а вы будите на них отвечать:

1. Как называется профессия человека, работающего на тракторе?
2. Как называется профессия человека, работающего на мельнице?
3. Как называется профессия человека, работающего в пекарне?
4. Как называется профессия человека, продающего хлебобулочные изделия? (Ответы.)

Колобок: Молодцы! Вы были внимательными, активными, весёлыми. Я очень рад, что познакомился с такими хорошими детьми. Вы много знаете о хлебе, бережно относитесь к нему. Не бросайте хлеб на пол, крошки не выбрасывайте, ими можно покормить птиц.

Ведущая: Ребята, вареники уже сварились. Вареники получились аппетитные. Накрываем столы, будем угощать гостей со всех волостей. Колобок и ты к нам присоединяйся.

Колобок. Я и так у вас задержался. Дедушка с бабушкой волнуются! И пока не знают, что теперь я и сам смогу налепить вареников.

Дети. Вот тебе миска с варениками! Беги домой и угости Дедушку и Бабушку. Привет от нас передай!

Колобок. Спасибо вам большое! Вы меня многому научили. Мне стыдно за то, что я был ленивым и убежал от дедушки и бабушки. Я больше так не буду поступать! Ну, я побежал! До свидания, ребята!

Ведущая: Вы сегодня молодцы! Хорошо потрудились. Много узнали про на­шу малую Родину, про наш родной Ставропольский край!

Хороши ставропольские просторы,
Плодородна щедрая земля,
Нивы необъятные, как море,
Край казачий — Родина моя!

А ещё в старину говорили:

1. Гость на двор — хозяину радость.
2. Кого почитают, того и величают.
3. Красному гостю — красное место.

Приглашаю всех отведать, какие у нас получились вкусные варенички.

Автор: Ткаченко Светлана Александровна
Должность: старший воспитатель
Место работы: МБДОУ детский сад № 19 «Колобок»
Месторасположение: п. Загорский, Минераловодский район. Ставропольский край

Дата изменения: 03.02.2021
Дата публикации: 21.10.2015

СВЯТО ВАРЕНИКІВ

Святково прибрана сцена. Під сценою куток, оформлений у вигляді світлиці. Під стінами стоять столи, на яких виставлені горщики з варениками.

Звучить українська мелодія

Виходять на сцену 2 вчителя в українських костюмах

Вчитель 1.Золотавий вечір впав на тихі верби,

Солов’їну пісню чути вдалині,

І дрімлива річка між гаями в’ється,

Все це — Україна, Все це — я і ти.

Вчитель2. Моя Україна — червона калина,

Журба, журавлина, — це земля моя…

Моя Україна — червона калина,

Надія єдина, — це любов моя.

Звучить «Пісня про Україну»

Після її закінчення виходить Микола.

Микола. О, а людей скільки тут багато! А яке сьогодні число, місяць? Ви не скажете? Одарко! Одарко! Де ти? (Вибігає Одарка ).

Микола. А куди це ти так вирядилася? А яка со­рочка! Яка спідниця! З якого дива так убралася?

Одарка. Ой, а ти що, забув? Сьогодні ж свято! Весь народ збирається, свято починається! Бо свято не просте, а …

Микола. Чекай-но! Наші гості самі здогадають­ся! Ось я загадаю вам загадку, а ви відгадайте!

Химерний, маленький, бокатий,

Товстенький коханчик удався,

У тісто прибрався,

Чимось смачним напхався,

В окропі купався.

На смак уродився, в макітрі скакав.

Недовго нажився — у дірку скотився,

Круть-верть — та й пропав.

Хотів би догнати — шкода шкандибати.

Лови — не лови! А як його звати –

Лінуюсь сказати, скажіть мені ви!

Одарка. Так хто ж не вгадає такої страви смачної!

Кожен скаже, що то… вареники!

Микола. У нас сьогодні — Свято вареника!

Літературно-музичний монтаж у виконанні 7-А класу

…Що у світі найсмачніше?

Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше?

Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати,

Ще — рулети та супи…

В українську теплу хату

Завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гарячі — масло тане…

Чи ж ви знаєте, що це?

Це — вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Українці! Пригадаймо,

З чим вареники в нас є?

Знає кожна господиня,

Що до столу подає.

З сиром ось жовтіють в мисці,

І з картоплею киплять…

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами — пахнуть як!

Поласуємо ми з вами,

Поласуємо — ще й як!

Ще ж і з вишнями не їли,

З полуницями беріть!

Ми вареників зварили —

Оце диво на весь світ!

З м’ясом, з рибою, з горохом,

Ось ще з маком та пшоном.

Ще посидьте з нами трохи,

В нашій хаті за столом.

Є вареники у хаті —

В Україні все гаразд:

Всі — щасливі і багаті,

Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,

Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,

Що на нашому столі!

Одарка. Гей, громадо, розступися,

Розійдись, дорогу дай!

До нас на свято заявився

Вареник — король українських страв!

Під святкову музику на сцену заносять на стільці ВАРЕНИК

(перевдягнений хлопець)

Вареник. Мене на борошні місили,

Картоплею добре кормили.

Варили й у сметанку клали,

До рота хвацько відправляли,

Бо найсмачніша я зі страв,

Що ти у світі куштував,

Хоч я й малий,

Та все ж- король,

Така в житті у мене роль!

Одарка. Шановний наш гостю, Варенику! Запрошуємо Вас до нас на свято. Проходьте, вмощуйтеся гарненько на лаві, слухайте та дивіться!

Флешмоб «Вареники» у виконанні 8-Б класу

Вареник сідає поруч із Миколою та Одаркою.

Далі розповідь вчителів ілюструється презентацією.

Вчитель1. В Україні дуже полюбляють вареники. Ця страва з борошна та начинки вважається, нарівні з борщем, найтиповішою в українській національній кухні. Слово вареники походить від дієслова «варити».

Вчитель2. Вареник має вигляд маленького конвертика з тіста, в який загортається найрізноманітніша начинка.

У давнину ця страва наділялася певними магічними властивостями. Оскільки вареник за формою нагадує Місяць, йому в народі приписували відповідні функції Місяця – сприяти добробуту і зміцненню здоров’я людини.

Вчитель1. У меню українського селянина вареники траплялися не часто, вони були окрасою недільного і святкового столу. Їх подавали також на весіллях, хрестинах, поминках, на гостинах, присвячених храмовим святам, варили на толоку й обжинки.

Вчитель 2. У деяких західноукраїнських районах вареники називали “пироги” або “варені пироги”. Начинка могла бути пісною або скоромною, залежно від релігійного календаря. Як начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука, варені і товчені сухофрукти, варену квасолю, горохове пюре, пшоняну або гречану кашу.

Вчитель1. Ось і ми сьогодні будемо ліпити та смакувати вареники. А зараз пропонуємо вашій увазі майстер-клас ліплення вареників у виконанні вчителя праці Мурзенко С.Я. та її помічників.

Майстер-клас

Микола. Одарко, а після смачного пригощання не завадить і заспівати, чи не так? Та веселенької.

Одарка. Буде тобі весела перерва з піснею та гуморесками!

Інсценізація пісні «А мій милий вареничків хоче» у виконанні 5-Б класу

А мій милий вареників хоче,

А мій милий вареників хоче.

Навари, милая, навари, милая,

Навари, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й дров же нема, милий мій миленький,

Та й дров же нема, голуб мій сизенький.

Нарубай, милая, нарубай, милая,

Нарубай, уха-ха, моя чорнобривая.

Та й сили ж нема, милий мій миленький,

Та й сили ж нема, голуб мій сизенький.

Помирай, милая, помирай, милая.

Помирай, уха-ха, моя чорнобривая.

Так ходімо ж додому, милий мій :миленький,

Вареничків наварю, голуб мій сизенький.

Не балуй, милая, не балуй, милая,

Не балуй, уха-ха, моя чорнобривая.

Гуморески у виконанні 5-А класу

Гумореска Павла Глазового «Як вареники варили кум і я»

Кум поїсти неабиякий мастак.

Йому жінка, що не зварить, все не так.

Вередує: — Як з’їдаю твій обід,

Наче гирю закладаю у живіт.

Он торік я в ресторані,— каже,— був…

Ледве миску з деволяєм не ковтнув.

Там таку дають підливку — смак і шик!

З нею з’їсти можна власний черевик.—

Раз в неділю ми остались без жінок:

Подались вони раненько на товчок.

Ми із кумом закурили, сидимо.

Кум наліво, я направо — плюємо.

— Не зоставили нам їсти, то й нехай…

А ми зваримо вареники давай!

Налили ми в ночви свіжої води.

Півмішка муки засипали туди.

Я качалку взяв, а кум мій — макогон,

Тісто туго замісили, як гудрон.

Дріжджів кинули дві пачки — красота!

Потім перцю і лаврового листа.

Тісто витягли на стіл ми та й січем —

Я ножакою, а кум мій сікачем.

В казані кипить, аж піниться вода.

Я ліплю, а кум вареники вкида.

На вусах у мене тісто, в нього сир.

Кум по кухні походжа, як командир.

— Хай живіт,— говорить,— лопне, а жінкам

Отакунького вареничка не дам!

В казані вода вирує, булькотить.

Сир гарячий нам на голови летить.

Покипіло так не більше двох годин,

Бачим: збились всі вареники в один.

Ми вареник той штовхаємо до дна,

А він лізе, випирає з казана.

Кум говорить: — Ну, нехай вже буде так.

Покуштуємо, яке воно на смак.

Поділили ми вареник, сидимо.

Кум виделкою, я ложкою — їмо.

Я помалу ремиґаю, кум жує.

— Ну,— цікавиться,— як враження твоє? —

Я показую на пальцях і стогну:

Зуби злиплись, язика не поверну.

В кума очі лізуть з лоба — не ковтне.

Просить: — Стукни по потилиці мене! —

Я як двину його в шию кулаком!

Тут відразу нам полегшало обом.

Кум затявся на своєму: — А жінкам

Я однаково й понюхати не дам! —

Те, що я не з’їв і кум мій не доїв,

Потаскали кабанові ми у хлів.

А кабан понюхав тісто, кашлянув,

Перекинувся в баюру і заснув.

Кум штовха його: — Пардон, мусьє кабан!

Вибачайте, я не знав, що ви — гурман.

Може, й ви вже захотіли в ресторан? —

І надів йому на голову казан.

_____________________________

Зайшла кума Катерина

до куми Тетяни,

В тої якраз вареники

На столі. Й сметана.

— А сідайте, вареничків,

Кумасю, скуштуйте,

Може, трішечки й невдалі,

То ви вже даруйте.

А кума така, що двiчi

Не треба просити,

Ті вареники з макітри

Мов за себе кида.

А коли уже в макiтрi

І дно показалось,

— Добирайте, кума мовить,

— Щоб не залишалось.

— Ой, спасибі, іще б їла,

Та куди – немає,

Бо той перший, що я з’їла,

З стільця пiднiмає.

Одарка. Миколо, бачу засиділися наші гості. Може, час потанцювати?

Микола. Я згоден. Тим паче, є серед наших любителів вареників і танцівники. Давайте оплесками запросимо їх на сцену.

Український танок у виконанні 6-А

Одарка. Миколо, до речі, а чи знаєш ти, що одне з традиційних ворожінь на Старий Новий рік та на Андрія – ворожіння на варениках.

Микола. (відмахується) Завжди, ви, дівчата, вигадаєте щось.

Одарка. Вірити чи ні – вирішувати кожному. Але це варто побачити. Прошу моїх помічниць навчити нас цьому ворожінню.

Проводиться ворожіння на варениках (7-Б кл.):

1 учень: Ворожіння на варениках, як говорилося вище, проводяться в нашій країні впродовж багатьох років. Любов у народу воно отримало завдяки простоті і деякому розважальному характеру. Проводиться воно дуже просто.

2 учень. Хазяйка ліпить дві порції вареників, одна порція – звичайна, а в другій порції кожен вареник має якийсь сюрприз (унікальну начинку). Залежно від начинки, що попалася, людині і робиться передбачення на весь майбутній рік.

3 учень. Не забудьте попередити гостей, про можливість знаходження твердої начинки. Якщо хтось зламає об монету зуби, його не порадує отримане приємне передбачення.

Господарочки пропонують дітям у залі поласувати вареником із горщика, а потім пояснюють, що означає «сюрпризна начинка».

Значення начинок:

Солодка начинка – сприятливий рік у всіх сенсах, особливо, в матеріальному плані.

Кріп – міцне здоров’я.

Зерно або квасоля – грошовий прибуток.

Хлібна кірка – ситий і благополучний рік.

Лавровий лист – до популярності, а також до успіху і кар’єрного зростання.

Сіль – сварки.

Яблуко – розмірене, спокійне життя.

Родзинки – різні спокуси в новому році.

Капуста – родинне щастя.

Морква – знайомство з цікавою людиною.

Перець – серйозні зміни.

Борошно – будеш весь рік мучитися.

Карамель – до великої любові.

Журавлина – нерозділене кохання.

Огірок – успіх.

Горіх – декілька залицяльників або прихильниць.

Рис – радість.

Тісто – поповнення в сім’ї.

Часник – різні труднощі.

Говорять Микола та Одарка:

Микола. Ой, як вареників кортить поїсти.

Одарка. Хіба тільки тобі! Тут сьогодні всі готові скуштувати смачних вареників. Для розминки пропоную змагання. З’ясуємо, хто з наших гостей найшвидше їсть вареники.

Микола. А давай! Запрошую на сцену по 1 учаснику від кожного класу. (виходять учасники).

Гра «Хто швидше з’їсть вареники»

Виходять на сцену вчителі та підбивають підсумки гри, декади в цілому.

Після на городження на сцену виходять дві сусідки:

1. сусідка: Добрий день сусідонько! Чи дуженькі?

2. сусідка: Ая, ая, доброго дня. Коли це він добрим буває? Оце прийшла на ярмарок, і якби не ви кумасю, то не було б з ким поговорити, що розказати, додому понести, сусідам передати.

1. сусідка: І я так кажу.

2. сусідка: А ви не скажите, кумцю, що оце мої кури, у вашій сумці роблять.

1. сусідка: А хто вам сказав, що то ваші кури, вони що позначені? Та ти маєш лице таку капость на мене класти, ніби я твої кури на ярмарок понесла продавати! А ти забула, як торік мого підсвинка повісила. Ой людоньки добрі, ви й уявити собі не можете, що ця клята Настунька мені накоїла. Раз мій рябий підсвинок уліз у Соловейків город, а мене тоді не було вдома. Приходжу я, як оце тепер з ярмарку, дивлюся а мій підсвинок висить на тину покручений за задні ноги. Я до нього, Соловїна вже вибігла з хати на поріг. Як роз’явить рота, як покаже залізні зуби.

2 сусідка: Аж ти, клята Параска. Та твій негідний підсвинок заліз у мій город та всю цибулю поїв, жодної не лишив.

1. сусідка: А бий тебе сила Божа! Це я не чула , відколи живу на світі, щоб свині цибулю їли. Представляєте що вона мені після цього вчинила. На моєму городі всю цибулю вирвала понесла на базар і жидам віддала. Я кинулася до неї, а вона стоїть на порозі, та й сичить, як та гадюка. Ох, прости мене Господи.

2. сусідка: Та дурний тебе хрестив. Ой людоньки добрі. Що мені на світі Божому робити! Не можна, за лихими сусідами на селі вдержатися. Хоч зараз втікай, пакуйся та вибирайся на кубанські степи.

1. сусідка: Та тьху на тебе, дурні в твого тата діти.

2. сусідка: Ах, це ти мене тьху! Та я ж тебе зараз, як візьму за чуприну та, як брязну об землю, то очі твої повипадають.

1. сусідка: А я як заверещу, як заверещу, як …

(б’ються)

2. сусідка: А щоб твої свині всі ноги позакорчували.

1. сусідка: А бодай твої кури одними «кіндерами” неслися. Застала нас з тобою лиха година, тьху. (розходяться)

Виходить Одарка з варениками у макітрі:

— Годі сваритися.

Ми вареників наварили,

щоб пригостити вас, любі друзі.

Милі гості, просим сісти,

Вареники будем їсти.

Вареники непогані,

Вареники у сметані.

Усі гості підходять до столів та частуються варениками.

Звучать українські жартівливі пісні.

16.04.2014

Праздник пельменя

На данном мероприятии в интересной форме рассказывается о традициях, обычаях связанные с пельменем на Руси.

Оценить

11279